Риторика

CLENG журнал, журнал кленж, ХЕАГЛОБЕ, редактор Тимур Уваровит
Надсилайте свої найкращі фотографії високої якості на конкурс краси на обкладинку журналу вже цього місяця
+380974079636
promo@cleng.club

Пізнавальний журнал "CLENG", січень 2019

Риторика


Орфоепія — розділ науки про мову, який вивчає систему правил, що визначають єдину вимову, властиву літературній мові. 

орфоепия, правило произношения, клуб кленж, Тимур Уваровит, хеаглобе, инвестиции, рекламная площадь

Норми літературної вимови голосних і приголосних звуків у різних позиціях, вимова звуків і звукосполучень, окремих слів та граматичних форм, зміна якості звуків у залежності від наголосу або сусідства з іншими звуками —усе це включає поняття орфоепія. 

Літературна вимова — нормалізована вимова освічених людей без діалектних або індивідуальних рис. Нор­ми літературної вимови обов'язкові для всіх. Тому в наш час — час активного суспільного життя — удосконаленню вимовних норм і оволодінню ними приділяється велика увага. 

Правильна, красива вимова значною мірою залежить від наголошення слів. 

Особливістю українського мовлення є переміщення наго­лосу в іменниках першої відміни множини на закінчення. Наприклад: книжка — книжки, книжками, книжкам; вітер — вітри, вітрами, вітрам тощо. 
орфоепия, правило произношения, клуб кленж, Тимур Уваровит, хеаглобе, инвестиции, рекламная площадь

Отже, у формах однини наголос переважно постійний, у формах множини він переноситься з основи на закінчення. 

В українській мові існує значна група власних географіч­них назв із суфіксами -щин-, -чин-, у яких треба звернути увагу на вимову, наприклад: 

Київщина — (бо Київ) Полтавщина — (бо Полтава) Харківщина — (бо Харків) Донеччина — (бо Донецьк) 

Слід запам'ятати наголошення особових форм дієслова бути: буду, будеш, будуть, буде, будемо..., була, було, були. 

Правильним є наголошення кінцевого складу у дієсловах типу: нести, вести. Наприклад: нести — принести, пронести, занести, піднести, внести... (а не принЕсти, занЕсти...). 

Слід звернути увагу і на віддієслівні іменники середнього роду на (-ання), вони наголошуються на тому складі, що й в інфінітиві. 
орфоепия, правило произношения, клуб кленж, Тимур Уваровит, хеаглобе, инвестиции, рекламная площадь

Наприклад: 
читати — читання тесати — тесання писати — писання пізнати —пізнання питати — питання завдати — завдання надбати — надбання признати — признання Однаково наголошуються словосполучення (квартали бу­динків і квартали року). Неправильною є вимова: завданнЯ, чИтання, пИсання, квАртал. 

Важливо розрізняти наголошення слів статут (зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та поря­док діяльності якої-небудь установи, організації і т. ін.) і статус (у міжнародному праві — становище, стан). 

орфоепия, правило произношения, клуб кленж, Тимур Уваровит, хеаглобе, инвестиции, рекламная площадь
Пам'ятаймо і про наголошення таких часто вживаних іншомовних слів: діалог, каталог, монолог, міліметр, сан­тиметр, кілометр, демократія, бюрократія, аристократія та ін. 

Примітка. Окрім словесного, велике значення має логічний наголос. Це посилення наголосу на певному слові чи складі для увиразнення висловленого за допомогою голосу. 

Наголос в українській мові може змінювати лексичне значення слова: націнка — націнка, кредит — кредит, замазка — замазка, юрма — юрма, замок — замок, заняття — заняття, дорога — дорога, поділ — поділ та ін. Одне й те саме слово в різних наголошених позиціях означає й різні поняття. Такі слова називають омографами. 
орфоепия, правило произношения, клуб кленж, Тимур Уваровит, хеаглобе, инвестиции, рекламная площадь
Наприклад: Дорога додому; Дорога серцю пісня; Заняття до душі; Заняття з ділового мовлення. 

Часто наголос виражає граматичне значення слів: книжки (одн.) —книжки (мн.), сестри (одн.) — сестри (мн.), вікна (одн.) — вікна (мн.) та ін. 

Наприклад: Він не знайшов потрібної книжки; До кіоску завезли книжки. 
орфоепия, правило произношения, клуб кленж, Тимур Уваровит, хеаглобе, инвестиции, рекламная площадь
У різних говірках української мови є відхилення від лі­тературної норми у вживанні наголосу. Так, у говорах пів­денно-західного наріччя спостерігаються певні особливості у вимові: було, принести, підемо, батько тощо. 

Система наголосу сучасної української літературної мови сформувалася переважно на південно-східній діалектній ос­нові. Вона стабілізувалася, і лише незначна група слів має два наголоси: мабуть, позов, алфавіт, святвечір, доглядач та ін. 

Літературна норма усного мовлення вимагає від культур­ної людини уміння правильно ставити наголос у кожному слові. Для цього треба користуватися орфографічним (ор­фоепічним) словником. 



Правильна вимова и достовірні знання термінів - запорука ідеального взаєморозуміння співрозмовників. Чи знайшли Ви помилки у своїй вимові?