Гнів - гріх

Вчинили навмисне вбивство людини;

здійснили ненавмисне вбивство людини;

мали ненависть (лютість, ворожнечу) до сусідів, товаришів по службі, начальників, дітей, батьків тощо (який ненавидить ближнього є вбивця людини);

робили побиття, завдавали каліцтва та виявляли інше жорстоке, нелюдське ставлення до людей;

робили аборт (вбивство дитини в утробі матері) – цей гріх лягає на матір, що зважилася на таке злодіяння, на батька, який побажав або промовчав, на лікаря (або на знахарку) та допоміжний персонал, які вчинили вбивство;

допустили викидень (від самовільного фізичного навантаження, від гріховного життя, від сильного смутку, від умисного застосування спеціальних рецептів, від збереження здоров'я);

застосовували абортивні протизаплідні засоби (спіраль, гормональні пігулки, гормональна система «Мірена» та ін.), що в частині випадків викликають вбивство заплідненої клітини, що вже має душу, тобто живу людину (відмінність від народженої людини тільки в тому, що тіло ще не розвинене);

радили робити аборт, давали гроші на це злодіяння, стаючи співучасником убивства невинної дитини;

«лікували» дітей у «бабок», екстрасенсів, чаклунів тощо – тим самим віддавали їх у лапи бісів;

своєю неправильною поведінкою довели людину до самогубства або до запою, внаслідок якого настала смерть, ставши співучасниками смертного гріха;

не прощали кривдників, тримали в серці злість, примирялися тільки на словах, позбавляючи себе можливості отримати прощення своїх гріхів: Якщо не прощатимете людям провини їх, то й Отець ваш не простить вам гріхів ваших (Мт. 6, 15);

мали лихослівний характер: лаялися, ображали, проклинали, намовляли, перебільшували, погрожували, бажали зла, залякували, розпускали чутки, вигадували плітки та наклеп на людей, писали хибні доноси та скарги, влаштовували «розбірки», злословили;

допускали зраду, що спричинило загибель людей;

змушували кодуватись;

жорстоко мстилися з тяжкими наслідками;

загрожували людині вбивством;

проклинали своїх особистих ворогів, а іноді навіть батьків (посилали їх у руки нечистої сили або в іншій формі, при цьому в сенс слів, що вимовляються, не вдумувалися і навіть не розуміли, що це є прокляття);

проклинали своїх дітей (прокляття батьківське руйнує дім, прокляття материнське зводить з землі);

бажали біди, смерті, нещастя, хвороби своїм кривдникам;

не допомагали вмираючому від голоду, людині, що тоне, тяжкохворому, що просить про допомогу, гине;

не захищали ображеного, вбиваного (утекли, міцніше зачинили двері, заткнули вуха);

залишали дітей, віддавали їх до інтернатів, дитячих будинків;

залишали дітей на виховання бабусям - не хотіли пов'язувати себе клопотами, хоча мали можливості та сили;

залишали старих немічних батьків, віддавали їх у будинки для літніх людей;

підштовхували людину на гріх, спокушали, розбещували душу (нав'язували випивку; навчали помститися; розбещували анекдотами, поганими прикладами; пропонували погані книги, відеокасети, диски);

втягували в осуд;

постійними причіпками доводили людину до відчаю;

своєю поганою поведінкою накликали на себе батьківське прокляття;

образливим словом, докором, причіпкою, грубістю докучали батькам;

не виконували волю батьків, не втішали їх у старості та хворобі, не доглядали перед смертю, не молилися після їхньої смерті, не подавали за них милостиню, не поминали на панахидах у храмі, не стежили за могилами, ставили на могилах не хрести, а зірки;

непристойно кричали, сперечалися, говорили лайливі, жорсткі й колкі слова, залякували, ображали;

ударяли, штовхали, завдавали побої без каліцтва;

допускали лихоманство (пам'ятали старі образи, не бажаючи пробачити);

допускали дрібну помсту і міркування у думках про помсту;

наклепували (забули, що батько брехні - диявол), свідомо брехали на людину;

поширювали злі чутки про людину;

розголошували таємниці людини його ворогам;

розголошували чужі слабкості, гріхи, очорняли добре ім'я людини;

вірили наговорам, розпускали злі чутки, та ще й перебільшували їх;

передавали недобрі слова людині, на адресу якої вони були сказані – тим викликали образи та сварки;

сіяли розбрат і ворожнечу між людьми;

засуджували інших людей у думках і на словах - замість співчуття і співчуття (небезпека цього гріха в тому, що частина провини за гріх переходить з того, хто засуджується на того, хто засуджує, таким чином, при засудженні ми страждаємо за гріх, якого не чинили. Якщо не хочемо, щоб нас засудив Бог, то не повинні засуджувати інших (судити людей – право Бога);

вимовляли у вигляді жартів небезпечні побажання;

допускали зловтіху: раділи невдачам інших, особливо невдачам наших недругів або конкурентів (радість ця не обов'язково відкрита, вона може бути і у вигляді думок чи серцевого почуття);

користуючись благами від загальної справи (наприклад, у бізнесі), не хотіли відповідати за наслідки;

розривали шлюб (розлучали) без поважних причин (поважні причини суворо обумовлені);

під час виховання дітей допускали гнів, крик, образи;

застосовували покарання, що перевищують провину;

батьки були байдужі до духовного стану дітей (не навчали їхньої віри, заповідей, молитви, посту; дозволяли не відвідувати храм Божий, не сповідатися, не причащатися, не читати духовну літературу);

батьки були байдужі до занять дітей: чи відвідують школу, чи виконують домашнє завдання, чи мають хороших друзів, чим займаються, чим цікавляться, як ставляться друг до друга;

не навчали дітей моральності, прийомів ведення домашнього господарства, терпіння скорбот і прощення образ;

не подавали дітям приклад виконання Христових заповідей;

своїм прикладом навчали дітей брехні, удавання, лихослів'я, грубості, засудження, заздрості, помсти, накопичення, жадібності, обжерливості, винопитування та інших гріхів, хоча на словах, можливо, були благочестиві (забули, що діти у всьому копіюють своїх батьків і навчання відбувається не так словом, але більше ділом, тому даремно дивуємося: «Звідки у нас такі діти, ми їх цьому не вчили!»);

довго не хрестили своїх дітей, після Хрещення не дбали про їхнє духовне зростання, про регулярне Причастя;

не вчили дітей покаянню, не готували їх до Сповіді;

не оплакували гріхи дитини як свої власні;

не прививали дитині благоговійного ставлення до храму, особливо до церковних таїнств;

з нерозумного батьківського кохання виховували егоїстів, ледарів, все віддавали їм, всім заради них жертвували, не знали міри, все дозволяли, не доручали домашніх справ, привчали до ласощів, не забороняли дивитися подовгу телевізор (навіть сороміцькі передачі та фільми), виконували всі їх забаганки, терпіли від них грубість і неправду, не застосовували допустимих засобів покарання (аж до тілесних, але без гніву);

ревнували (підозрювали у зраді), хотіли «прив'язати» собі дружину (чоловіка) як власність;

давали гроші на випивку, знаючи, що ця людина перебуває у алкогольній залежності;

розраховувалися за роботу горілкою, сприяючи спаюванню людей;

навмисне завдавали шкоди чужому майну: від зла чи заздрості;

підпалювали чуже (чи у пориві люті – своє) майно;

отруювали сусідських тварин;

перешкоджали у вигоді інших;

не оберігали інших від збитків, знаючи, що вони можуть бути;

не допомагали доброю порадою, не звертали на шлях істини оманливих, якщо вони просили про це;

не втішали людину, яка перебуває в нещасті;

жорстоко ставилися до свійських тварин (били, штовхали, кидали камінням, знущалися, вбивали через ненависть або заради розваги);

не відокремлювали гріх від людини (засуджували не вчинок, а людину, хоча грішника треба було б пошкодувати, як нерозумного, що прагне пекло; якщо ми самі не хочемо туди, то й іншим не побажаємо цього);

"різали правду в очі", викривали з гнівом і без милості;

грубили ближнім, ходили зі злим обличчям, відверталися від ближніх, віталися крізь зуби, навмисне грюкали дверима;

штовхалися і лаялися в транспорті, не поступалися місцем, не терпіли незручностей і неприємностей;

не могли просити Бога про своїх ворогів такими словами: «Отче, пробач їм, не знають, що творять. Не зроби їм цього в гріх. Просвіти їхній розум, приведи їх до віри та покаяння. Не карай їх за мене»;

невіруючим людям нав'язували віру, докоряли і дорікали за зневіру замість того, щоб лагідністю, смиренністю, любов'ю, милосердям, терпінням свідчити про свою віру;

не виконували обов'язків хрещених, не молилися за хрещеників, не навчали їхньої віри, не показували їм приклад благочестя, не водили їх у храм, не дбали про їхнє Причастя (якщо батьки дитини перешкоджають хрещеному, то залишається лише молитва та власне благочестиве християнське життя);

батьки вносили розбрат в сім'ю молодих, ревнували сина до невістки та ін;

будучи начальниками, потурали улюбленцям або, навпаки, були жорстокі у поводженні з підлеглими, зводили причіпками, несправедливістю, зживали з роботи по заздрості, наговору, помсти;

потурали порокам підлеглих: пияцтву, блуду, прогулам, крадіжкам та інше;

погано ставилися до старших за віком, люди похилого віку заважали нам на вулиці, в транспорті, магазинах, лікарнях;

наражали людину на небезпеки, виснажували працями;

не вірили у хвороби ближнього, насміхалися з нього;

навмисним мовчанням викликали гнів ближнього;

норовливістю, впертістю, бажанням наполягти на своєму доводили людину до роздратування;

засуджували священиків (які кажуть проповіді, які здійснюють молебні, обряди, богослужіння);

відмовляли хворим або вмираючим родичам у запрошенні додому священика;

навмисне ушкоджували своє здоров'я, на зло іншим робили собі погано;

вважали, що в храмі є «наше» місце і зганяли тих, хто його зайняв;

не просили вибачення у скривджених нами, не поспішали до примирення;

не поступалися з любов'ю місцем, дратувалися на інших парафіян, з роздратуванням смикали, грубо навчали новачків, засуджували їх;

засуджували тих, хто сидів у храмі через втому і немічність тілесну або навіть робив їм зауваження;

не хотіли відвідати хворих, старих, страждаючих, одиноких – не бажали псувати собі настрій, виправдовувалися нестачею часу;

просили пробачення формально, без скорботи серця, без щирого жалю про вчинене;

робили зауваження людині з роздратуванням та засудженням;

допускали гнівні думки і почуття (у серці наче закипала кров і починалося деяке печіння);

були запальні, дратівливі, говорили на підвищених тонах.