Зневіра - гріх
Мали довільне уявлення про Бога, про Церкву, про спасіння – не хотіли пізнати Істину, спокійно жили в оманах;
не вивчали свою православну віру;
думали тільки про земне, житейське, побутове – про Бога і вічну долю не думали;
мали деякі теоретичні поняття про віру, а в житті їх не застосовували, не шукали живої віри («віра без діл мертва»);
не вивчали правила християнського життя - заповіді Христові, і не виконували їх;
приступали до церковних таїнств холодно і байдуже, не маючи страху Божого;
метою свого життя вважали досягнення земних радощів;
вживали наркотичні засоби та інші способи одурманювання свідомості;
вимовляли Боже ім'я в порожніх розмовах, як прислів'я, безглуздо (наприклад: «Та заради Бога» або «Ну і Бог з ним» тощо);
не присвячували сьомого дня (неділя) Господу;
не шукали або ухилялися від зустрічей для бесід на духовні теми, переривали ближніх, коли вони починали розмову про Бога, спасіння, покаяння;
загрузали в життєвій метушні, крутилися як білка в колесі, не могли відірватися від домашніх справ, не знаходили часу на храм, на відвідування духовних бесід, на підготовку до Сповіді та Причастя;
неуважно, поспішно виконували молитовне правило;
неправильно вимовляли слова молитов, отже зміст змінювався на протилежне;
не вчили молитов, не вникали у їх зміст;
читали канони, акафісти, Псалтир без розуміння сенсу читаного;
не мали благоговійного, трепетного ставлення до святинь;
забували свої гріхи (навіть смертні) і загалом – ушкодження нашої людської природи отрутою гріха, не оплакували свого стану, були нездатні каятися, не мали щирого жалю про вчинені гріхи;
були нездатні помічати свої гріхів, було неможливо приготуватися до Сповіді;
не могли зненавидіти свої гріхи, не висловлювали твердої рішучості попрощатися з гріхом, виправити своє життя;
захоплювалися земними радощами, не бачили у них протиріччя заповідям Христовим;
сумували за «звичайною» людською радістю, шукали її, самі собі її влаштовували, не розуміючи, що народжувалась вона від марнославства і самовдоволення, коли ми лестили самі собі або лестили нам інші, особливо коли земні успіхи та удачі супроводжували нас;
часто й довго говорили по телефону;
дозволяли собі комп'ютерні ігри, сидіння в Інтернеті, відхід у віртуальний світ;
бажали розваг, компаній, втіх;
прихильність до музики (сучасна музика та пісні особливо шкідливі);
регулярно вживали алкогольні напої для підвищення настрою;
курили;
шукали земного, примарного, швидкоплинного щастя - ганялися безплідно за ним все життя, як за тінню;
не могли перебувати в тиші, обов'язково включали радіо чи телевізор (хоч і не дивилися його);
мріяли, фантазували, допускали полон розуму різноманітними порожніми мріями;
мали пригнічений стан духу: байдужість, порожнеча, лінощі;
брали участь у спортивних змаганнях з азартом, із пристрасним бажанням неодмінно перемогти;
дивилися футбол, хокей та інші спортивні ігри, «вболівали за своїх» так, що навіть «дух захоплювало»;
любимо тварин більше, ніж людей: годуємо птахів, бездомних собак і кішок тримаємо вдома тварин і дбаємо про них, а до людей ставимося з роздратуванням, гнівом, а часом і з ненавистю;
не бажали нікого бачити та чути;
перебували у похмурому настрої;
"заповнювали" вільний час читанням газет, журналів, порожніх книг та ін;
грали в карти та тримали карти вдома;
вбивали час біля телевізора на розважальні програми, серіали тощо – наповнювали душу різноманітною гріховною отрутою;
спали більше необхідного, скільки хочеться, не могли дотримуватися режиму;
страждали мінливістю вдачі (то зневіра і сльози, то веселість і сміх);
марнословили (вели марні пусті розмови ні про що), багатословили, були балакучі;
зайво заспокоювали себе сном, лежанням і різного роду розслабленням;
запізнювалися на богослужіння без поважної причини, штовхалися, ходили, розмовляли під час служби;
були неуважні, розпорошені в храмі під час служби, не могли відірватися від порожніх спогадів, думок про земне;
лінувалися піти до храму, навіть якщо у цей день не працювали: хотіли відпочити, розслабитись;
піст виконували тільки тілесний (зовнішній), не стежили за своїм внутрішнім станом, продовжували грішити думками та серцевими почуттями;
залишали свої основні обов'язки задля виконання другорядних і не входять до кола наших (чужі справи бувають при цьому цікавішими, а свої набридлі – вони здаються найнуднішими і найважчими, викликаючи зневіру та небажання терпляче і спокійно виконувати свої обов'язки);
не переносили одноманітну і малоцікаву роботу, хотіли якнайшвидше її закінчити, часто неякісно і недбало;
подумки сперечалися (сперечалися) з відсутньою людиною, доводили в думках уявному опоненту свою правоту;
допускали пусту цікавість (читали чужі листи, підслуховували розмови; перевіряли чужі ящики, шафи і кишені; влазили в розмови; відповідали, коли нас не питали; з набридливістю розпитували, цікавилися марними і не стосувалися нас, прислухалися до чужих розмов;
допускали веселість, безтурботність, співання пісеньок, насвистування, заповнення вільного часу всякою суєтою;
мали пристрасть до подорожей, бажали чогось нового, захоплюючого – зовнішні враження приваблювали більше, ніж віра та покаяння;
у вільний час обирали фізичну працю, а не духовне читання чи молитву – духовні заняття втомлюють, і здаються нудними та нецікавими;
допускали недбалість у зовнішньому вигляді.